Удари по Росії у жовтні 2026 року: Україна била по НПЗ, заводах і бойовій авіації

Російській армії потрібні ракети, літаки та безпілотники. Для їхнього виробництва потрібні електроніка, метали, пальне, акумулятори й хімічні компоненти. Саме такі підприємства протягом жовтня регулярно з’являлися в повідомленнях про українські удари.

3 жовтня було уражено Калузький радіоламповий завод «Восход». 8 жовтня — верстатобудівний завод «Саста» в Сасово.

У ніч на 9 жовтня українські сили вдарили по Редкінському дослідному заводу у Тверській області. Він виробляє компоненти пального «Децилін-М», яке використовують у крилатих ракетах Х-55 і Х-101. Того самого типу ракет, якими Росія атакує українські міста.

Тієї ж ночі Генштаб підтвердив ураження ще двох об’єктів ракетної інфраструктури: об’єкта НДІ стартових комплексів імені Барміна біля Дальнього Константинова-5 та центру ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет біля Суроватіхи. Обидва розташовані в Нижегородській області.

14 жовтня у зведеннях зафіксовано удар по металургійному заводу «Балаково». 16 жовтня Сили оборони уразили виробничо-складську будівлю підприємства «Робоавіа» в Ростовській області. Генштаб підтвердив операцію наступного дня.

Наприкінці місяця повідомлення про уражені підприємства надходили майже щодня:

• 23 жовтня — «Протон» / «Протон-Електротекс» в Орлі та «Азот» у Березниках.
• 24 жовтня — «Тольяттикаучук» та «Омський каучук».
• 25 жовтня — акумуляторний завод «Енергія» в Єльці та титанове виробництво «Авісма» в Березниках.
• 26 жовтня — «Воронежсинтезкаучук».
• 28 жовтня — «Азот» у Новомосковську.
• 29 жовтня — Башкирська содова компанія у Стерлітамаку.
• 31 жовтня — Кам’янський комбінат, пов’язаний із виробництвом твердого ракетного палива.

Відновлення таких виробництв потребує обладнання, фахівців і часу. Пошкоджені установки доводиться ремонтувати, комплектувальні — шукати, зірвані постачання — замінювати.

Російська нафтопереробка залишалася одним із головних напрямів українських ударів. У жовтневій статистиці «Демілітаризатора» — сім подій у категорії НПЗ і газопереробки.

2 жовтня було уражено Волгоградський НПЗ. 8 жовтня зафіксовано удари по підприємству «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані та Омському НПЗ. 9 жовтня з’явилися повідомлення про атаку й пожежу на Ухтинському НПЗ у Республіці Комі.

16 жовтня удару зазнав Сургутський завод зі стабілізації конденсату. Омськ і Сургут — великі промислові центри Західного Сибіру, далеко від українського кордону.

Наприкінці місяця було зафіксовано удари по Новокуйбишевському НПЗ 30 жовтня та «Башнефть-Новойл» в Уфі 31 жовтня.

Окремо Генштаб повідомляв про наслідки удару по Астраханському газопереробному заводу 4 жовтня.

Росія може видобувати нафту, але її ще потрібно переробити на бензин, дизельне та авіаційне пальне. Кожна пошкоджена установка скорочує можливості переробки або змушує переносити навантаження на інші підприємства. До цього додаються ремонт, перевезення й пошук обладнання.

Українські операції охоплювали також інфраструктуру транспортування нафти й нафтопродуктів.

2 жовтня було уражено лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Самара» біля Просвєта. 10 жовтня Генштаб підтвердив повторний удар по цьому об’єкту.

Станція приймає, зберігає та змішує нафту, зокрема для формування експортного сорту Urals. Це важливий вузол у системі, через яку Росія готує сировину до подальшого постачання.

6 жовтня було уражено станцію «Володарська» в Московській області. 20 жовтня — станцію «Нікольське» в Тамбовській області.

Ще один важливий епізод — атака на Петербурзький нафтовий термінал 18 жовтня. На території комплексу зафіксували пожежу. Термінал забезпечує перевалку нафтопродуктів і належить до нафтової інфраструктури Росії на Балтиці.

Такі удари створюють проблеми одразу на кількох етапах: виробити пальне, доставити його споживачам та відправити на експорт стає складніше.

У жовтневій базі враховано чотири події ураження аеродромів — «Ханська», «Сеща», «Борисоглєбськ» та «Маринівка».

У ніч на 4 жовтня СБУ уразила Су-35 і Су-34 на аеродромі «Ханська» в Адигеї. Спецслужба також повідомила про удар по складу боєприпасів.

У проміжок 6 жовтня — ніч на 7 жовтня було уражено аеродром «Сеща» у Брянській області.

У ніч на 15 жовтня українські сили атакували аеродром «Борисоглєбськ» у Воронезькій області. За підтвердженням Генштабу, шість Су-34 отримали пошкодження різного ступеня.

29 жовтня було уражено аеродром «Маринівка» у Волгоградській області. Українська сторона повідомила про знищення двох Су-34.

Саме Су-34 регулярно застосовують керовані авіабомби проти України. Знищений літак більше не підніметься для нового удару. Пошкоджений потребуватиме ремонту, запчастин і часу, протягом якого він також не зможе виконувати бойові завдання.

У жовтні в статистиці «Демілітаризатора» з’явився помітний окремий напрям — центри обробки даних.

Під ударами опинилися:

• 8 жовтня — датацентр «Яндекса» в Сасово.
• 9 жовтня — датацентр «Яндекса» в Калузі.
• 11 жовтня — датацентр «Яндекса» у Володимирі.
• 14 жовтня — мегаЦОД «Сбербанку» в Балакові.
• 18 жовтня — датацентр VK у Ленінградській області.
• 23 жовтня — датацентр Федеральної податкової служби в Городці та датацентр «Лугакому» в окупованому Луганську.

Серверні комплекси забезпечують роботу цифрових платформ, бізнесу та державних сервісів. Пошкодження серверів, мережевого обладнання або систем живлення може порушити цю роботу та вимагати перенесення даних і навантаження на інші майданчики.

18 жовтня також було зафіксовано пожежу на логістичному об’єкті Ozon у Санкт-Петербурзі. 24 жовтня — ураження фулфілмент-центру компанії в Омську.

Великі складські комплекси щодня приймають і відправляють значні обсяги товарів. Їхня зупинка змушує перебудовувати маршрути, затримує обробку вантажів і збільшує навантаження на інші склади.

44 події — чинний редакційний підрахунок сайту, а не повний офіційний перелік українських операцій.

Протягом жовтня Сили оборони також били по ремонтній інфраструктурі «Іскандерів» у Курській області, залізничному мосту через Унечу, об’єктах зв’язку на окупованих територіях та ремонтному підприємству 75-го арсеналу в Серпухові.

Наприкінці місяця Генштаб повідомив про удари по інфраструктурі ударних безпілотників у районі Навлі: складу БпЛА, дронопорту та запасах пального. Окремо було підтверджено ураження пускової установки «Іскандер» на Курщині.

Ці операції висвітлювалися у зведеннях, але до наведених 44 записів не входять.

Удари по стратегічних об’єктах супроводжувалися великими втратами російської армії на фронті.

За повідомленими українською стороною підсумками, втрати особового складу РФ за жовтень становили 54 400 осіб загиблими й пораненими.

Угруповання Сил безпілотних систем за місяць повідомило про 64 807 уражених цілей, зокрема 16 796 втрат російського особового складу загиблими й пораненими. Підрозділи угруповання виконали 255 605 бойових місій. Результати СБС входять до загальних результатів Сил оборони, тому окремо до показника Генштабу їх не додаємо.

Росії одночасно доводиться поповнювати втрати на фронті, ремонтувати військову техніку та відновлювати підприємства у власному тилу. Для цього потрібні гроші, працівники й обладнання — ресурси, які вже поглинає війна.

Путін розраховував воювати на українській території. Жовтень знову показав, що російські заводи, аеродроми та нафтова інфраструктура також платитимуть за цю війну. Від Орла до Омська.