Удари по заводах «Протон» і «Азот»: як Україна послаблює російський ВПК
23 жовтня 2026 року під ударами опинилися завод «Протон» в Орлі та хімічний комплекс «Азот» у Березниках Пермського краю. Один виробляє компоненти для російських ракет і засобів ППО, інший — хімічну сировину, яку застосовують, зокрема, у виготовленні вибухових речовин. Удари по таких підприємствах створюють проблеми для виробництва зброї ще до того, як вона потрапить на фронт.
Російська армія потребує постійного поповнення ракет, боєприпасів і техніки. За кожним готовим виробом стоять постачальники електроніки, хімічні підприємства, виробники металу та обладнання. Від їхньої роботи залежать строки виконання військових замовлень.
«Протон» в Орлі: електроніка для «Іскандерів» і «Панцирів»
Увечері 23 жовтня ракетного удару зазнав завод «Протон» в Орлі.
Його зв’язок із виробництвом російського озброєння докладно описаний на порталі War & Sanctions Головного управління розвідки України.
За даними ГУР, продукцію «Протона» використовують у кількох видах зброї:
- Балістичні ракети 9М723 «Іскандер-М» — перемикачі-інвертори.
- Крилаті авіаційні ракети С-71 «Ковер» — діодні модулі.
- Зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь-С1» — електронні модулі-комутатори та мікросхеми для телевізійного каналу.
ГУР також зазначає, що на підприємстві діє система технічного приймання продукції представництвом військового замовника. Це документально встановлена участь заводу у виробництві озброєння.
«Азот» у Березниках: хімічна сировина для вибухових речовин
Уранці 23 жовтня безпілотники атакували хімічне підприємство «Азот» у Березниках Пермського краю. Завод входить до групи «Уралхім» і виробляє аміак, селітру, карбамід, азотну кислоту та іншу хімічну продукцію.
Воєнне значення такого підприємства пояснює один із його власних документів. У технічній специфікації концентрованої азотної кислоти серед сфер застосування прямо вказане виробництво вибухових речовин. Виробником у документі названо саме філію «Азот» у Березниках.
Для хімічного підприємства серйозне пошкодження обладнання означає складне відновлення. Потрібно відремонтувати установки, перевірити трубопроводи, автоматику й безпечність технологічного процесу. Простій забирає виробничий час, а ремонт потребує додаткових коштів.
Конкретний вплив сьогоднішньої атаки залежатиме від того, які установки постраждали та наскільки надовго буде порушена їхня робота.
Завод «Маршал» у Луганську: промисловість та інфраструктура зв’язку
Тієї ж доби повідомляли про удар по машинобудівному заводу «Маршал» в окупованому Луганську. Підприємство спеціалізується на промисловій трубопровідній арматурі для нафтової, газової, хімічної та енергетичної галузей.
За інформацією Exilenova+, на його території також уражено датацентр «Лугаком». Після нічної атаки в місті повідомляли про перебої зі зв’язком та електропостачанням.
У цьому епізоді важливо розрізняти виробничі потужності та розташоване поруч телекомунікаційне обладнання. Повідомлення про ураження датацентру саме собою не визначає масштабу пошкоджень заводу.
Чому удари по заводах мають значення для України
Росія веде тривалу війну, в якій витрачене озброєння потрібно постійно замінювати. Виробництво має встигати за потребами армії.
Пошкодження підприємств ускладнює цю роботу одразу в кількох напрямах. Компанії витрачають гроші на ремонт, залучають спеціалістів, замовляють обладнання. Їхні покупці шукають інших постачальників або чекають на відновлення поставок. Частина ресурсів, призначених для розширення виробництва, йде на повернення до попереднього рівня.
Для України військовий сенс таких операцій — обмежувати здатність Росії випускати нову зброю та забезпечувати нею війська.
Подробиці атак та інших подій доби — у зведенні «Демілітаризатора» за 23 жовтня 2026 року.