Путіну — 74: втрати Росії, ціна війни та рахунок, який залишиться наступним поколінням

За оцінкою Генерального штабу ЗСУ, станом на 7 жовтня 2026 року загальні бойові втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення становлять:

Повний розрахунок «Демілітаризатора» містить базову оцінку приблизно $1,175 трлн, яка на головній сторінці подана як ≈$1,17 трлн.

До неї входять:

• приблизно $675 млрд військових і пов’язаних державних витрат;
• приблизно $199,6 млрд оцінених втрат нафтової експортної виручки;
• приблизно $300 млрд заблокованих суверенних резервів.

Темп військових витрат — приблизно $475 млн на добу, $3,3 млрд за тиждень та $14 млрд за 30 днів.

Уже витрачені гроші не з’являться в бюджеті знову. Ремонт, відновлення виробництва та допомога постраждалим потребуватимуть нових коштів.

Для порівняння візьмемо лише $675 млрд виключно військових і пов’язаних державних витрат, закладених у модель сайту. За умовного розподілу цієї суми можна отримати такий масштаб:

За аналізом компанії «Курсор», оприлюдненим у липні 2026 року, бюджет окремого федерального проєкту боротьби з онкологічними захворюваннями зменшився зі 148,46 млрд до 44,9 млрд рублів — приблизно на 70%.

Фінансування проєктів модернізації первинної медичної допомоги скоротилося на 52%, удосконалення екстреної допомоги — на 27%, медичної реабілітації — на 25%.

Ці показники стосуються конкретних федеральних програм, а не всього лікування чи всієї системи охорони здоров’я.

За бюджетними документами, проаналізованими Reuters, у 2027 році фінансування соціальної політики планують зменшити на 7%, освіти — на 6%, охорони здоров’я — на 6,8% порівняно з попереднім планом на той самий рік. Це федеральні показники, без регіональних і муніципальних бюджетів.

Відкладені медичні та освітні проєкти мають довгий слід. Обладнання старішає, будівлі потребують ремонту, підготовка фахівців займає роки.

Російські комунальні мережі зношувалися задовго до повномасштабного вторгнення. Війна ускладнила їх оновлення: санкції обмежили доступ до частини імпортного обладнання, а військове виробництво та призов посилили конкуренцію за працівників. Старі труби й котельні продовжують працювати в умовах відкладених ремонтів.

Наслідки показала аварія в Бодайбо Іркутської області. Після промерзання водоводу наприкінці січня 2026 року мешканці залишилися без нормального водопостачання й опалення. На початку лютого проблема тривала понад тиждень за морозів до мінус 30–40 градусів. Люди скаржилися, що рахунки за послуги продовжували надходити.

Одна аварія не описує стан усієї країни. Вона показує механізм небезпеки: поломка водоводу зупиняє котельні, холод змушує людей вмикати обігрівачі, додаткове навантаження створює нові проблеми з електрикою.

Чим довше відкладається оновлення мереж, тим дорожчим може стати наступний ремонт. Економія сьогодні накопичує ризики на наступну зиму.

У липневому репортажі Reuters фермери Ростовської області розповідали про подорожчання дизеля, черги за пальним і труднощі зі збутом зерна через обмеження судноплавства в Азовському морі. За таких умов навіть хороший урожай може залишати господарству мало прибутку.

У першому півріччі 2026 року виробництво тракторів скоротилося на 14,3%, прес-підбирачів — на 48,6%, машин для внесення добрив — на 34,4%.

Небезпека для аграрної галузі полягає також у накопиченні відкладених витрат. Господарство може пережити сезон на старому тракторі. Але його ремонт, заміна й наступна закупівля пального нікуди не зникають.

Серед напрямів із виразними ознаками кризи — металургія та вугільна промисловість.

У першому кварталі 2026 року чистий прибуток «Северсталі» скоротився з 21,1 млрд до 57 млн рублів — майже до нуля. Виручка зменшилася на 19%. Компанія пов’язувала результати зі зниженням попиту на сталь.

Магнітогорський металургійний комбінат у березні повідомив про роботу приблизно на 60% потужності, призупинення нових інвестицій та заплановане скорочення частини управлінського персоналу. Серед причин — слабкий попит, дорогі кредити й санкції.

У вугільній галузі за січень–липень 2026 року збитковими були 64,5% підприємств. Сукупний фінансовий результат галузі до оподаткування становив мінус 178,2 млрд рублів. Збиток зменшився порівняно з попереднім роком, проте галузь залишалася глибоко збитковою.

Для промислових міст тривала криза великих підприємств створює ризики далеко за заводською прохідною. Менше замовлень означає слабший попит на перевезення, ремонт і послуги підрядників. Скорочення роботи основного підприємства може поступово зачепити всю місцеву економіку.

За чинним підрахунком «Демілітаризатора», станом на 6 жовтня 2026 року до статистики внесено щонайменше 842 події ураження за рік, зокрема щонайменше 49 у вересні.

За аналізом BOFIT, у липні та серпні 2026 року виробництво нафтопродуктів у Росії скоротилося приблизно на 20% рік до року. Пошкодження НПЗ українськими ударами були одним із визначальних чинників.

Нафтогазові доходи російського бюджету за січень–вересень 2026 року зменшилися приблизно на 17%.

Дослідження BOFIT за 2021–2024 роки виявило: типове подорожчання санкційних товарів, які Китай продавав Росії, становило 87%, тоді як для продажів аналогічних товарів іншим країнам — 9%. Це медіанний показник у дослідженій вибірці.

В огляді від 7 серпня 2026 року BOFIT також зазначав, що в останні місяці дослідженого періоду Китай купував російську нафту зі знижкою понад 10% порівняно з нафтою інших постачальників.

Обмеження альтернатив послаблює переговорні позиції. Дорожче обладнання збільшує витрати виробників, дешевший продаж сировини зменшує їхні доходи.

Росія зберігає можливість фінансувати бойові дії. Водночас у жовтневому прогнозі BOFIT очікує зростання ВВП приблизно на 0,5% на рік у 2027–2028 роках і подальші труднощі з фінансуванням бюджетного дефіциту.

Продовження війни створює ризик подальшого накопичення втрат: нових поранених, пошкоджених підприємств, ремонтів і відкладених цивільних проєктів. Їхні наслідки можуть залишатися на роки.

Зруйновану установку потрібно відбудувати. Втрачений ринок — замінити. Поранену людину — лікувати. Зношені мережі — ремонтувати. І все це доведеться робити одночасно з потребами звичайного життя.

Війна може завершитися раніше, ніж закінчиться оплата її наслідків. Чим більше втрат накопичено, тим більше роботи й ресурсів потребуватиме відновлення.